Неврологічна допомога

Неврологічна допомога

Організація неврологічної допомоги населенню в Україні

Захворювання нервової системи займають одне із провідних місць у структурі захворюваності населення. Тому особливої уваги заслуговує активна участь невропатологів у наданні спеціалізованої медичної допомоги хворим. Нині у лікувальних установах України працює біля 6577 лікарів-неврологів.

Органи охорони здоров’я проводять плідну роботу щодо розвитку мережі неврологічних відділень, денних стаціонарів, оснащення їх сучасною лікувально-діагностичною апаратурою і обладнанням. До цієї системи входять також неврологічні відділення поліклінік, неврологічні бригади швидкої медичної допомоги, профільні санаторії. Виправдала себе організація неврологічних Центрів для хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу, розсіяним склерозом, паркінсонізмом, дитячим церебральним паралічом, епілепсією тощо. Впроваджується система поетапності лікування хворих, яка включає поліклініку, неврологічне відділення, санаторне лікування.

В окремих регіонах країни створені відділення реабілітації хворих з неврологічними захворюваннями. Реабілітація сприяє досягненню повного або часткового відновлення втрачених функцій, максимальної здатності хворого вести нормальний спосіб життя. Вона економічно себе виправдовує.

Загальновизнаними є три види реабілітації: медична, професійна, соціальна. Медична реабілітація передбачає заходи медикаментозної терапії, дієтотерапії, лікувальної фізкультури. Розрізняють ранню (протягом перших 3-6 міс) і пізню реабілітацію, тривалість якої досягає 2-3 роки і більше. Професійна реабілітація – це трудотерапія, професійне навчання та перепідготовка. Соціальна реабілітація передбачає трудовлаштування, соціотерапію, юридичне консультування хворих.

На сьогодні у вищих і середніх медичних закладах навчання і виховання студентів грунтується в основному на ідеях гіппократовської спадщини, яка проголошує обов’язок медичного працівника виліковувати хворого, а також керуватися відомим у медицині правилом людяності “Non nocere!” – “Не шкодити!” Викладання неврології у вищих медичних закладах відіграє провідну роль у формуванні особистості медичного працівника, етики його поведінки, професійної та психологічної готовності до роботи з хворими.

Знання анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи, принципів її діяльності та організації, вивчення хвороб нервової системи конче необхідні лікарю загальної практики. У більшості випадків у сільській місцевості медична допомога хворим надається фельдшером або медичною сестрою. Саме вони, як і дільничний терапевт, повинні знати і дотримуватися сучасних підходів до курації та ведення хворих з невідкладними станами: гострий мозковий інсульт, черепна травма, нейроінфекційні захворювання тощо. Зокрема, хворі з гострим мозковим інсультом потребують негайної госпіталізації до неврологічного відділення або нейросудинного центру. Важливою ланкою роботи медпрацівника є проведення просвітницької роботи серед населення про чинники ризику для здоров’я та життя, профілактику хвороб нервової системи.