Захворювання периферичної нервової системи

Захворювання периферичної нервової системи

Зміст лекції

  1. Формування структур периферичної нервової системи (ПНС)
  2. Етіологія захворювання ПНС
  3. Клінічна класифікація захворювання ПНС
  4. Вертеброгенні синдроми на різних рівнях
  5. Ураження нервових корінців, вузлів, сплетень (невертеброгенні)
  6. Множинні ураження корінців, нервів
  7. Ураження окремих спинномозкових нервів
  8. Ураження черепних нервів
  9. Тактика лікування захворювань ПНС

 

Формування структур ПНС

Від спінального канатика відходять 4 гілки:

  • оболонкова (чутлива)
  • біла сполучна (симпатична)
  • задня (змішана)
  • передня (змішана)

 

Нервові сплетення

  • Шийне сплетення (корінці С1-С4)
  • Плечове сплетення (корінці С5-T1)
  • Поперекове сплетення (корінці T12-L3)
  • Крижове сплетення (корінці L4- S3)

 

Етіологія захворювань ПНС

  • остеохондроз хребта
  • аномалії розвитку
  • інфекції
  • інтоксикації
  • травми
  • метаболічні порушення
  • переохолодження
  • фізичне навантаження
  • здавлення нервів фіброзними або кістковими утвореннями (тунельні невропатії)
  • спадкова схильність та інш.

 

Клінічна класифікація захворювань периферичної нервової системи

1. Вертеброгенні ураження нервової системи

Вертеброгенні ураження шийного рівня

  • Рефлекторні синдроми: цервікалгія, цервіко-краніалгія, цервікобрахіалгія з м’язово-тонічними, вегетативно-судинними або нейродистрофічними проявами
  • Корінцеві синдроми: дискогенне (вертеброгенне) ураження (радикулопатія) відповідних шийних корінців
  • Корінцево-судинні синдроми (радикулоішемія) 

 

Вертеброгенні ураження грудного рівня

  • Рефлекторні синдроми: торакалгія з м’язово-тонічними, вегетативно-вісцеральними або нейродистрофічними проявами
  • Корінцеві синдроми: дискогенне (вертеброгенне) ураження (радикулопатія)  відповідних грудних корінців

 

Вертеброгенні ураження попереково-крижового рівня

  • Рефлекторні синдроми (люмбаго, люмбалгія, люмбо-ішіалгія з м’язово-тонічними, вегетативно-судинними або нейродистрофічними проявами)
  • Корінцеві синдроми: дискогенне (вертеброгенне) ураження (радикуліт) корінців

 

2. Ураження нервових корінців, вузлів, сплетень (невертеброгенні)

  • Менінгорадикуліти, радикуліти
  • Радикулогангліоніти, гангліоніти  (спінальні, симпатичні), трунцити
  • Плексити, плексопатії
  • Травми сплетень

 

3. Множинні ураження корінців, нервів

  • Інфекційно-алергічні полірадикуліти
  • Інфекційні поліневрити
  • Поліневропатії (токсичні, алергічні, дисметаболічні, дисциркуляторні, ідіопатичні, спадкові)

 

4.Ураження окремих спинномозкових нервів

  • Травматичні ураження нервів на верхніх та нижніх кінцівках
  • Компресійно-ішемічні мононейропатії на руках та ногах
  • Запальні мононеврити

 

5. Ураження черепних нервів

  • Невралгії трійчастого та інших черепних нервів
  • Неврити, нейропатії лицьового нерва
  • Неврити інших черепних нервів
  • Прозопалгії (гангліоніти крилопіднебінного, війчастого, вушного та ін. вузлів). Інші форми прозопалгії
  • Стоматалгія, глосалгія

 

Вертеброгенні синдроми

Остеохондроз — прогресуюче дегенеративне ураження міжхребцевого диску з реактивними змінами тіл суміжних хребців

Чинники розвитку остеохондрозу хребта

  • автоімунні
  • травматичні
  • інволюційні
  • ендокринні
  • обмінні
  • тканинна гіпоксія
  • спадкова схильність
  • аномалії розвитку хребта

 

Рефлекторні: з м’язово-тонічними,  з нейросудинними,  з нейродистрофічними

Компресійні: корінцеві (радикулопатія), спінальні (мієлопатія), судинні (ішемія)

Основні клінічні ознаки вертеброгенних синдромів

  • біль, парестезії
  • обмеження рухів у відповідному відділі хребта
  • напруження м’язів
  • анталгічні пози (сколіоз, кіфоз, гіперлордоз)
  • пальпаторна болючість больових точок
  • болючість при постукуванні по остистих відростках
  • симптоми натягу (Ласега, Вассермана, Нері, Дежеріна)
  • у разі корінцевих синдромів – гіпо- або арефлексія відповідних рефлексів, гіпо- або анестезія за корінцевим типом

 

Нейропатії та неврити

Виникають у  разі ураження окремого периферичного нерва.

Серед уражень черепних нервів найчастіше зустрічається нейропатія (неврит) лицевого нерва.

Нейропатії  на верхніх кінцівках:

Нейропатія променевого нерва

Нейропатія ліктьового нерва

Нейропатія серединного нерва

Нейропатії  на нижніх кінцівках:

Нейропатія малогомілкового нерва

Нейропатія великогомілкового нерва

 

Невралгія

Невралгії характеризуються

—          спонтанними короткочасними стереотипними пароксизмами болю в зоні іннервації певних нервів

—          утворенням зверхзбудливих куркових зон на шкірі та слизових, доторкання до яких спричиняє напад болю

—          в проміжках між пароксизмами болю суб’єктивних ознак подразнення немає

—          симптоми випадіння чутливості не характерні

—          морфологічно —  відсутність значних органічних змін в нервах

Найчастіше зустрічається невралгія трійчастого нерва.

Полінейропатії

Це множинне двобічне симетричне ураження нервів в дистальних відділах кінцівок з наявністю поліневритичного синдрому.

Ознаки поліневритичного синдрому в дистальних відділах кінцівок:

  • біль, парестезії
  • пальпаторна болючість нервів
  • периферичні парези м’язів з атрофією, арефлексією
  • гіпо- або анестезія всіх видів чутливості за поліневритичним типом (тип “шкарпеток і рукавичок”)
  • вегетативно-трофічні та судинні зміни шкіри та нігтів на кистях та стопах

 

Основні клінічні форми полінейропатій

  • гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре
  • алкогольна, марганцева поліневропатії
  • свинцева поліневропатія
  • післядифтерійна поліневропатія
  • ботулінічна поліневропатія
  • діабетична поліневропатія

 

Особливості алкогольної полінейропатії

  • пекучий біль в кистях та стопах
  • гіпестезія з гіперпатією в дистальних відділах кінцівок
  • значне вегетативне забарвлення (гіпергідроз, цианоз кистей та стоп)
  • поєднання з іншими ознаками алкоголізму

 

Особливості післядифтерійної полінейропатії

  • виникає через 1-2 місяці після дифтерії
  • початок з ураження парасимпатичних волокон III пари (порушується акомодація) та з ураження ІХ та Х пар черепних нервів (дисфонія, дисфагія)
  • периферичні парези м’язів дистальних відділів кінцівок без болю та вегетативних розладів
  • порушується переважно м’язово-суглобове відчуття (сенситивна атаксія)

 

Особливості  діабетичної полінейропатії

  • біль в дистальних відділах кінцівок
  • шкіра кінцівок суха, бліда
  • раннє випадіння колінних та ахіллових рефлексів поєднується з ураженням черепних нервів (переважно ІІІ, VI пар)

 

Периферичний псевдотабес

Це сенситивно-атактична форма полінейропатії.

Ознаки, подібні  до спинної сухотки :

—          сенситивна атаксія

—          гіпотонія м’язів кінцівок

—          гіпо- або арефлексія глибоких рефлексів

Плексопатії

Плечова  плексопатія

  • верхня Дюшена-Ерба (ураження верхнього первинного пучка сплетення, що утворений  корінцями С5-С6)
  • нижня Дежеріна-Клюмпке (ураження волокон, що йдуть від корінців С8-Т1)
  • тотальна (має ознаки двох попередніх)

 

Гостра демієлінізуюча полірадикулонейропатія Гійєна-Барре

Клінічні ознаки:

  • парестезії, біль в кінцівках
  • в’ялий тетрапарез (переважно в м’язах проксимальних відділах кінцівок)
  • ураження черепних нервів (VII, IX, X пп.)
  • симптоми натягу (Ласега, Нері)
  • в спинномозковій рідині інколи помірний плеоцитоз і завжди білково-клітинна дисоціація
  • часто сприятливий наслідок (у ¾ хворих настає видужання без помітного дефекту)

 

Тунельні синдроми

Це компресійні мононейропатії, коли нерв здавлюється зміненими тканинами, що його оточують. Основний провокуючий фактор – перенапруження (часто професійне)

Клінічні ознаки тунельного синдрому:

  • напруження та болючість тканин, що оточують нерв
  • біль, парестезії в цій ділянці
  • гіпер- або гіпалгезія в зоні іннервації нерва
  • периферичні парези відповідних м’язів з гіпотрофією
  • вегетативно-судинні та трофічні зміни шкіри, волосся, нігтів в ділянці локального вегетативного забезпечення

 

Синдром защемлення ліктьового нерва в кубітальному каналі

Синдром зап’ясткового каналу

Синдром защемлення бічного шкірного нерва стегна під пупартовою зв’язкою (парестетична мералгія Бернгардта-Рота)

Синдром защемлення малогомілкового нерва під сухожиллям двоголового м’яза стегна

Синдром защемлення малогомілкового нерва біля шийки малогомілкової кістки

Синдром тарзального каналу

Гангліоніти

Найчастіше зустрічаються герпетичні гангліоніти міжхребцевих вузлів та вузла трійчастого нерва. Вони характеризуються наявністю больового синдрому, випадінням поверхневих видів чутливості за сегментарним типом та пухирцевими висипаннями в уражених дерматомах.

 

Діагностика захворювань ПНС

  • спонділографія
  • магніто-резонансна томографія хребта та спинного мозку
  • електроміографія
  • ліквородіагностика

 

Лікувальні заходи в гострому періоді

  • Внутрішньовенні ін‘єкції анальгетиків,   кортикостероїдів
  •  Нестероїдні протизапальні (диклофенак, німесулід )
  •  Дегідратаційні (фуросемід, лізину есцинат)
  •  Блокади тригерних зон новокаїном, лідокаїном
  •  Рефлексотерапія
  •  Ортопедична іммобілізація в анатомічних позах
  •  Фізіотерапія

 

Лікувально — реабілітаційні заходи  на відновному етапі

  • Обмінні стимулятори (румалон, АТФ)
  •  Вітамінотерапія
  •  Антихолінестеразні (прозерин, нейромідин)
  •  Мануальна терапія
  •  Нестероїдні протизапальні препарати
  •  Тракційна терапія
  •  Рефлексотерапія
  •  Фізіотерапія
  •  Масаж, ЛФК
  •  Бальнеотерапія
Комментарии запрещены.