доцент Г.Д.Бобровська

Бобровська Галина Дмитрівна
 доцент, завідувач кафедри з 1965р. по 1968р.

• Наукові дослідження присвячені:
• нейроревматизму
• порушенням мозкового кровообігу у хворих на цукровий діабет

Галина Дмитрівна Бобровська народилася 20 жовтня 1910 року у м. Курську у відомій сім’ї курських інтелігентів. Батько, Дмитро Володимирович Бобровський, випускник медичного факультету Київського університету, довгий час працював земським лікарем, а згодом став відомим лікарем–педіатром у Санкт-Петербурзі. Мати, Марія Далькевич, походила з митецької польської родини, закінчила Київський інститут шляхетних дівчат. Галина у 1924 р. закінчила семирічну трудову школу у Києві, а потім у 1929 році – медичну профшколу. Свій професійний медичний шлях вона почала у якості медичної сестри, потім „лікпома” (помічника лікаря) у лікарні Жовтневої залізничної дороги у м. Ленінграді. У 1931 році вона поступила до Другого Ленінградського медичного інституту, але за сімейними обставинами перевелася до  Першого Київського медичного інституту, поєднуючи навчання з роботою лікпомом на заводі „Транссигнал”. В 1936 році  закінчила медінститут з відзнакою. Під час навчання проявила неабиякий нахил до наукової роботи, зокрема брала участь у роботі студентського наукового товариства, видавши у студентській  науковій збірці свою першу статтю „Моторика” у 1935 році, де описала пірамідну та екстрапірамідну системи, синдроми ураження пірамідної системи на різних рівнях, а також деякі неврологічні хвороби. По закінченні навчання була рекомендована до продовження навчання у аспірантурі на кафедрі нервових хвороб, куди була зарахована аспірантом у 1936 р. З 1939 року працювала у Київському психоневрологічному інституті лікарем, науковим співробітником, а перед самою війною була мобілізована до лав Радянської армії, виконуючи обов’язки помічника начальника евакопункту №27 м. Києва, лікаря-невропатолога, у міській санстанції, у київському військовому шпиталі.

В 1940 році закінчила кандидатську дисертацію, але у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни і з народженням сина за два дні до її розв’язання, не мала можливості захистити її  до війни. Після повернення медичного інституту з евакуації у 1944 році перша вчена рада одноголосно присудила їй науковий ступінь кандидата медичних наук. З 1944 р. Г.Д. Бобровська працює  асистентом, з 1957 р. – доцентом, а з  1965 року призначається завідувачем  кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту. Тривалий час вона працювала науковим керівником відділень неврології Київської міської клінічної лікарні ім. Жовтневої революції, консультантом ряду центральних галузевих лікарень та поліклінік.

Померла Г.Д. Бобровська 17 червня 1980 року, похована на Байковому цвинтарі м. Києва.

Першим науковим інтересом Г.Д. Бобровської стали епілептичні синдроми при різних нозологіях. Значна кількість пацієнтів, що перенесли травми  голови під час бойових дій, спонукала до вивчення травматичної епілепсії. Молодий асистент опанувала новий тоді прогресивний метод обстеження – електроенцефалографію, та разом з професором Слонімською В.М. провела теоретико-експериментальне співставлення клінічних проявів, електроенцефалографічного зображення та пневмоенцефалографічних знахідок при травматичній епілепсії на великій кількості хворих.

Кандидатська дисертація Г.Д.Бобровської була присвячена темі „Епілептичні синдроми при пухлинах головного мозку”. В роботі вивчені різноманітні епілептичні напади при об’ємних утвореннях різної структури та локалізації. В епоху відсутності методів нейровізуалізації, коли діагностика пухлин базувалася тільки на клінічному спостереженні,  рентгенологічних даних та дослідженні ліквору, а також ретроспективному аналізі патологоанатомічних даних, особливе значення набувала спостережливість та уважність лікаря, набутий досвід та професійна інтуїція. Цікавим новим важливим  висновком було те, що епілептичні напади можуть бути довгий час єдиним проявом доброякісних пухлин, що повільно ростуть. Це  зауваження застережувало лікарів від надмірно частої діагностики генуїнної епілепсії. Аналіз картини судомних нападів дозволяв точніше локалізувати пухлину – так, за висновками роботи, для скроневої епілепсії притаманний поліморфізм нападів, джексонівські напади частіше бувають при лобно-тім’яній локалізації пухлини, тонічні напади не характерні для внутрішньодолевої локалізації пухлини — вони спостерігаються при пухлинах задньої черепної ями тощо. Згідно отриманих даних, найчастіше ускладнюються судомними нападами пухлини лобних долей, потім скроневих та тім’яних, напади типу petit mal часто зустрічалися при пухлинах, що розташовані в foss. Sylvii.  Патогістологічне дослідження отриманого матеріалу дозволило простежити особливості структури пухлин для виникнення судомних нападів. Надзвичайно цікавими є спостереження  особливостей клініки пухлин залежно від віку та патогістології, так, менінгіоми у літніх людей частіше перебігали малосимптомно, зважаючи на атрофічні зміни мозку, а перші симптоми мультиформної спонгіобластоми  у літніх пацієнтів частіше виявляються бурхливо, апоплектиформно, що симулює судинне захворювання.  Кандидатська дисертація Г.Д. Бобровської стала фундаментальною змістовною працею, особливо важливою для практичної медицини.

Науковим керівником та особистістю, що справила значний вплив на зростання Г.Д. Бобровської як невролога, був  академік Б.М. Маньковський. Він вважав її однією з своїх кращих учениць.

Нейроревматологія стала іншою галуззю, до розвитку якої Г.Д.Бобровська внесла значний вклад. Вона глибоко та багатостороннє вивчила ревматичні ураження центральної та периферичної нервової системи, серед яких епілептичний та гіперкінетичні синдроми, ураження периферичної нервової системи,   інсульти, синдром сирингомієлії та інші.

Цікавими та дуже змістовними є клінічні описи уражень спинного мозку при ревматизмі.  За результатами вивчення великих груп хворих на ревматизм, ізольоване ураження спинного мозку виявляється рідко, частіше зустрічається симптоматика одночасного утягнення головного мозку, оболонок, корінців та   периферичних нервів – арахномієлорадикуліти, енцефаломієліти, мієліти, радикуліти. Переважне ураження певних відділів спинного мозку або корінців може поставати за типом синдромів, що нагадують міопатію, сирингомієлію, або навіть множинний склероз. Патологоанатомічні зміни вказують на первинне ураження судин, що протікає за типом васкуліту з подальшим ураженням нервової тканини, переважно альтеративні, запальний компонент виражений незначно. Правильна діагностика потребує ретельного вивчення анамнестичних даних, перебігу хвороби та ураження серцево-судинної системи, а також результатів терапії.

Гіперкінези, як одні з найбільш вивчені симптоми нейроревматизму, не залишилися поза уваги Г.Д. Бобровської. Серед них – типова хорея, тіки, а також були описані такі досить рідкі форми екстрапірамідних порушень, як ревматичний паркінсонізм, а також торзіонна дистонія, хореоатетоїдні гіперкінези в тулубі та кінцівках.

Ревматична епілепсія проявляється переважно у молодому віці, частіше при загостренні ревматичного процесу, інколи напади виникають після тонзілектомії, апендектомії, під час вагітності, інколи супроводжуються класичною хореєю, що полегшує діагностику ревматичного енцефаліту. Судомні напади частіше є рідкими, мають атиповий характер, супроводжуються діенцефальними порушеннями, без типових змін особистості. Ревматична епілепсія частіше постає у вигляді великих та малих епілептичних нападів, джексонівських нападів, амбулаторних автоматизмів, або частих діенцефальних нападів.

Судинна дистонія також розглядалася у картині ревматичного васкуліту,  артеріальну гіпотензію пов’язують з ураженням діенцефальної ділянки внаслідок ревматичного васкуліту. Крім того, у хворих, які страждають на часті ангіни та тонзиліти, можливий не тільки інфекційний, а й рефлекторний вплив на діенцефальну ділянку.

Вивчалися Галиною Дмитрівною також прояви кардіоцеребральної недостатності, які вона вважала одним з ведучих, хоча не єдиним фактором патогенезу. Ішемічні інсульти переважно діагностувалися у хворих молодого віку з загостренням ендоміокардиту на фоні незначного підвищення артеріального тиску.

На основі багатого клінічного матеріалу з нейроревматизму Г.Д.Бобровська готувала докторську дисертацію, однак через стан здоров’я роботу не було доведено до кінця.

Ще одним інтересом Г.Д.Бобровської була гіпертонічна хвороба, а саме вивчення очного дна при різних стадіях гіпертонічної хвороби. Дослідження очного дна при гіпертонічній хворобі  мають велике значення, оскільки ці дані часто мають вирішальне значення для діагностики, визначення стадії, важкості хвороби, ускладнень. Значна увага була приділена гострій гіпертонічній енцефалопатії, що проявляється гіпертонічним кризом, ускладненим набряком мозку, розглядалась також ефективність лікування гіпертонічної хвороби п’явками, дибазолом, масивними кровопусканнями. Отримані Г.Д.Бобровською дані і тепер використовуються у повсякденній праці невролога та терапевта саме у тій формі, яку було запропоновано.

Значний клінічний досвід Г.Д.Бобровської разом із співробітниками дозволив ще у 1961 році, вивчивши поствакцинальні антирабічні ускладнення з боку нервової системи, виділити ряд неврологічних синдромів та запропонувати лікування, яке перекликається із сучасними підходами.

У 1979 році у монографії „Нарушения кровообращения в вертебро-базилярной системе” (у співавторстві з О.М. Тяжкороб та О.А. Ярошем) були розглянуті питання клініко-морфологічних основ та функціонально-динамічних порушень кровообігу у судинах вертебрально-базилярного басейну, клінічна картина розм’якшень головного мозку, що були обумовлені як тромбозом хребтових артерій, так і  нетромботичних; докладно були представлені клінічні прояви крововиливу у стовбур мозку та мозочок.  Профілактика та лікування порушень мозкового кровообігу у вертебро-базилярній системі також були представлені докладно.

Своїми спостереженнями Галина Дмитрівна радо ділилася із колегами, публікуючи описи цікавих клінічних випадків.  Один пацієнт ставав приводом до ретельного клінічного розбору з аналізом подібних випадків, клініко-інструментальних даних, доступної вітчизняної та іноземної літератури, що отримувало своє відображення на сторінках медичних журналів.

Галина Дмитрівна багато років брала активну участь в організації, а потім і сама головувала на широковідомих у лікарів щотижневих міських  конференціях невропатологів на кафедрі нервових хвороб КМІ. Кілька разів вона представляла українську неврологічну науку на загальносоюзних з’їздах та конференціях.

Г.Д.Бобровська  брала участь у підготовці кількох кандидатських дисертацій у якості наукового керівника, консультанта або офіційного опонента.

Г.Д. Бобровська  була талановитим діагностом і мала великий авторитет у колег та пацієнтів, її лекції з нервових хвороб завжди користувалися успіхом у студентів.

Основні наукові праці:

1. Нарушения кровообращения в вертебро-базилярной системе. Киев. Здоров’я, 1979. – 129 с. (в соавт.).

2. До питання про міотонічну дистрофію. Радянська медицина. – 1938. – №3. – С. 100-108.

3. До питання про клініку та патогістологію гліом старечого віку. //Медичний журнал. – 1940. – Т. Х. – Вип. 4. – С. 1225-1231.

4. Своебразные гиперкинезы при ревматических заболеваниях головного мозга. //Журн. невр. и псих. им. С.С. Корсакова. – 1955. – Т. 55. – Вып. 8. – С. 585-588.

5. К клинике ревматических поражений головного мозга. //Журн. ”Клиническая медицина”. – 1955. – Т. ХХХ111. – №3. – С. 58-62.

6. Патология периферической нервной системы при ревматизме. В кн. Сборник рефератов научных трудов КМИ. – 1957. – С. 9-10.

7. Ревматическое поражение спинного мозга (арахно-миелополирадикулиты).  Вопросы клинической невропатологии и психиатрии. Киев. – 1958. – Вып. 2. – С .104-117.

8. К клинике ревматических поражений головного мозга.(ревматическая гипертония и эпилепсия). Тезы докладов совместной научной сессии, посвященной сосудистым и инфекционным заболеваниям нервной системы, Москва. – 1960. – С. 4.

9. Глазное дно при гипертонической болезни. //Врачебное дело. – 1960. –  С. 18-22.

10. Роль ревматизма в возникновении сосудистой дистонии. Актуальные вопросы невропатологии и психиатрии. Государст. – Мед. издат. УССР. – Киев.  1963. – С. 140-143.

11. Кардиоцеребральная недостаточность при ревматизме. Вопросы сосудистой патологии головного и спинного мозга.  Кишинев. – 1964. С. 222-226.

12. Эпилептические припадки при ревматических заболеваниях головного мозга. «Эпилепсия. Вопросы этиологии, патогенеза, клиники, классификации, лечения и экспертизы». Материалы Всесоюзного симпозиума по проблемам эпилепсии. – 1964. – Москва. – Т.2. – С. 169-174.

13. Роль ревматизма в возникновении эпилепсии. В кн. Клиника и лечение эпилепсии. Матер.республик. конфер. Київ, Здоров’я. – 1968. – С.47-48.

Дементьєва Наталія Володимирівна, лікар-невропатолог,

онука Г.Д.Бобровської