Актуальність теми. Черепно-мозкова та спинномозкова травма – це ургентні стани, з якими може зустрітися лікар будь-якого профілю. Від того, чи кваліфіковано надана перша допомога хворому, часто залежить його життя.
Вказівка. Для засвоєння даної лекції студенти повинні повторити будову хребта, головного та спинного мозку.
План лекції
1. Визначення черепно-мозкової травми (ЧМТ), класифікація.
2. Класифікація закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ).
3. Патогенез, патоморфологія та клінічні ознаки струсу головного мозку.
4. Патоморфологія та клінічні ознаки забою головного мозку.
5. Патоморфологія та клінічні ознаки здавлення головного мозку.
6. Діагностика ЗЧМТ.
7. Лікування хворих на ЗЧМТ.
8. Спинномозкова травма, класифікація, клінічні ознаки різних форм, діагностика, лікування.
Закрита черепно-мозкова травма
Черепно-мозкова травма – це механічне пошкодження черепа, м’яких тканин голови та головного мозку в результаті дії на них механічної сили.
Черепно-мозкова травма виникає: у разі удару по голові предметом, що рухається; в результаті удару головою об нерухомий твердий предмет; під час загального струсу тіла; у разі дії вибухової хвилі.
Класифікація ЧМТ
ЧМТ поділяється на:
- закриту (ЗЧМТ) — первинно не інфіковану
- відкриту — первинно інфіковану, з наявністю вхідних воріт для проникнення інфекції в порожнину черепа
Закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ)
У 18 сторіччі французький хірург та анатом J.L.Petіt виділив три основні форми закритої ЗЧМТ:
- струс мозку (commotio cerebri)
- забій мозку (contusio cerebri)
- здавлення мозку (compressio cerebri).
ЗЧМТ також поділяють на:
- легку — струс головного мозку та забій мозку легкого ступеня
- середнього ступеня тяжкості – забій середнього ступеня тяжкості
- тяжку — забій головного мозку тяжкого ступеня, гостре здавлення мозку
Струс головного мозку (commotio cerebri) — це травматичне його пошкодження без ділянок руйнування мозкової речовини
Струс головного мозку проявляється клінічно
- минущою загально-мозковою симптоматикою та нестійкими розсіяними дрібними;
- неврологічними симптомами ураження мозку.
Сучасна теорія патогенезу струсу головного мозку:
Механічний чинник і дія ударної хвилі спричинюють:
— деформацію черепа
— гідродинамічний лікворний поштовх
— ротацію півкуль відносно стовбура з його натягом та ушкодженням.
Травма призводить до порушення ауторегуляції мозкового кровообігу
- Виникає спазм судин, потім вазопарез
- Проникність стінок судин збільшується, рідка частина крові надходить у міжклітинний простір – виникає набряк мозку
- Набряк підсилює ішемію
- Ішемія призводить до гіпоксії мозку, яка підсилює набряк (порочне коло)
- Набряк підвищує внутрішньочерепний тиск (ВЧТ)
- Підвищення ВЧТ – небезпечне для життя хворого!
Сучасною теорією патогенезу струсу мозку є
нейродинамічна теорія з порушеннями ретикуло-кірково-підкіркових взаємозв’язків з вторинними нейрогормональними та обмінними розладами
Загальномозкові ознаки струсу головного мозку
- оглушення або втрата свідомості від 1-2 до 15-20 хвилин, головний біль, нудота, іноді блювання
- запаморочення, загальна слабкість, біль під час рухів очними яблуками
- антероградна або ретроградна амнезія
- вегетативні порушення: коливання АТ, пульсу, пітливість, акроціаноз
- астенізація – порушення сну, швидка втомлюваність, дратівливість
В 1865-1866 рр.. М.І. Пірогов в своїй книзі писав: «сотрясение, сдавление и ушиб мозга в сущности вовсе не так различны и вряд ли могут так резко отличаться друг от друга. Правильным является не столько изыскание отличительных черт каждого из них, сколько стремление познакомиться с признаками, из которых мы могли бы заключить о прогрессивности или регрессивности поражения».
М.І.Пірогов вважав, що «… самая главная и характерная черта поражения мозга есть потеря сознания“, «беспамятство можно объяснить разбухлостью мозговой мякоти от прилива крови».
Забій головного мозку (contusio cerebri) характеризується виникненням в паренхімі мозку ділянки некрозу з локальним або поширеним набряком
Що відрізняє струс мозку від його забою?
відсутність:
- осередкових симптомів у неврологічному статусі
- переломів кісток склепіння чи основи черепа
- субарахноїдального крововиливу
- структурно-морфологічних порушень за даними КТ або МРТ головного мозку
Забій головного мозку проявляється клінічно:
– загальномозковими симптомами;
– стійкими вогнищевими симптомами
Здавлення мозку гематомами (compressio cerebri) відрізняється від струсу та забою наростанням загальномозкової, осередкової та стовбурової дислокаційної симптоматики безпосередньо після травми, або після періоду вдаваного благополуччя, так званого «світлого проміжку». Розрізняють підоболонкові гематоми (епідуральні та субдуральні) та внутрішньомозкові.
Здавлення головного мозку підоболонковими гематомами проявляється клінічно:
– первинним синдромом ЗЧМТ (струсом або забоєм мозку);
– може бути “світлий” проміжок;
– наростанням симптомів (загальномозкових, вогнищевих, дислокаційних)
Діагностика ЗЧМТ
– краніографія, офтальмоскопія
– дослідження спинномозкової рідини у разі підозри на субарахноїдальний крововилив (за відсутності значної лікворної гіпертензії та дислокаційних симптомів)
– Ехо-ЕС, КТ, МРТ головного мозку у разі забою або здавлення мозку
МРТ у разі забою мозку
МРТ у разі епідуральної та субдуральної гематоми мозку
Лікування |
консервативне |
оперативне |
– спокій– дегідратаційні, седативні, антиоксиданти, віт. С, ноотропні, серцеві препарати |
– за наявності підоболонкових гематом– |
Закрита травма спинного мозку (ЗТСМ)
Сучасна класифікація ЗТСМ
струс |
забій |
крововилив у речовину спинного мозку (гематомієлія) |
здавлення |
крововилив під оболонки спинного мозку (гематорахіс) |
Клінічні ознаки струсу спинного мозку
минущі парестезії, легкі парези кінцівок, провідникові розлади чутливості нижче місця ураження, порушення функцій тазових органів
Клінічні ознаки забою спинного мозку
стійкі сегментарні та провідникові чутливі та рухові розлади, тазові та трофічні порушення
Клінічні ознаки гематомієлії
біль, парестезії, двобічне дисоційоване порушення чутливості, сегментарні рухові розлади
Клінічні ознаки підоболонкового крововиливу
корінцеві болі, парестезії, менінгеальні симптоми, у разі здавлення спинного мозку – парези кінцівок, гіпестезія, тазові розлади, наявність крові у спинномозковій рідині
Лікування струсу та забою спинного мозку |
іммобілізація хребта, дегідратаційні засоби, симптоматичне лікування, масаж, ЛФК, фізіопроцедури |
іммобілізація, коагулянти, локальна гіпотермія; у разі здавлення спинного мозку гематомою – оперативне втручання |
Лікування здавлення
спинного мозку